Що таке Multisig? Налаштовуємо з використанням апаратних гаманців

Мультисиг дає змогу розподілити доступ до криптовалюти між кількома незалежними ключами. У схемі «2 з 3» для переказу достатньо будь-яких двох підписів: втративши доступ до одного ключа, Ви збережете можливість скористатися коштами. Людина, яка заволоділа лише ним, не зможе самостійно їх переказати.

Нижче налаштуємо біткоїн-гаманець в Electrum, збережемо його конфігурацію й перевіримо підписи, а для Ethereum використаємо Safe{Wallet}. В обох прикладах приватні ключі зберігатимуться на Ledger Nano X, Ledger Flex і Trezor Safe 7, проте створення гаманця, перевірка операцій та відновлення доступу відрізнятимуться.

В інструкції для комп’ютера орієнтуємося на Electrum 4.8.2. Підтримка Trezor Safe 7 з’явилася у версії 4.8.0, тому старіші версії для цього набору пристроїв не підходять. Назви пунктів Electrum і Safe{Wallet} наводимо англійською, щоб їх було простіше знайти в інтерфейсі.

Що таке мультисиг і від чого він захищає

У звичайному апаратному гаманці з одним підписантом доступ до коштів можна відновити за seed-фразою, тобто фразою відновлення. Пристрій зберігає приватні ключі й підписує транзакції, не передаючи ключі програмі на комп’ютері. Якщо хтось отримає фразу відновлення, він зможе відтворити ключі на сумісному пристрої; для гаманця з passphrase знадобиться також цей додатковий пароль.

Мультисиг (multi-signature) вимагає кількох підписів для погодження операції. Його описують формулою «m з n», де n — загальна кількість ключів, а m — кількість підписів, необхідних для витрачання коштів. У нашому прикладі є три ключі, створені незалежно один від одного, а підписувати перекази можуть Nano X і Safe 7, Flex і Safe 7 або два Ledger.

Схема «2 з 3» дозволяє користуватися коштами, якщо один пристрій зламався або одна фраза відновлення втрачена. У разі крадіжки одного ключа зловмисникові знадобиться ще один, щоб переказати кошти. Наскільки схема захищатиме від спільної вразливості пристроїв, залежить від розподілу ключів між виробниками, а від пожежі чи крадіжки в одному приміщенні — від місць зберігання.

Якщо двоє підписантів погодять ту саму підмінену адресу або шкідливий виклик контракту, операція буде виконана. Тому кожен підписант має перевіряти операцію самостійно, звіряючи адресу й параметри на пристрої та використовуючи незалежні джерела даних.

Ledger Nano X, Ledger Flex і Trezor Safe 7 у схемі «2 з 3»

Для цього гайда використовуємо два пристрої Ledger і один Trezor. У Nano X фізичні кнопки й компактний екран, тоді як на сенсорних екранах Flex і Safe 7 зручніше переглядати довгі адреси та параметри. Які саме дані можна переглянути, залежить від прошивки, застосунку й способу підключення.

Пристрої різних виробників дають змогу зменшити залежність від спільного програмного коду й апаратної платформи. Для звичайного підписання в нашому прикладі зручно використовувати Safe 7 та один Ledger, залишивши другий Ledger у віддаленому місці як резервний.

Якщо замінюєте одну з моделей, перевірте її сумісність із програмою та мережею. Пристрій для Bitcoin-мультисигу не обов’язково підтримує підписання в Safe для Ethereum, а спосіб додавання ключа може відрізнятися.

Яку схему обрати: «2 з 2», «2 з 3» чи «3 з 5»

Далі налаштовуємо «2 з 3», оскільки ця схема дозволяє зберігати один ключ окремо й обходитися без нього під час звичайних переказів. «2 з 2» доречна, коли обов’язкова участь обох сторін, але потребує особливо надійних резервних копій. «3 з 5» може підійти для спільного управління коштами, якщо додаткова кількість пристроїв і відповідальних осіб виправдана.

Розподіліть пристрої та фрази відновлення так, щоб в одному місці не було доступу до двох незалежних ключів. Наприклад, Nano X і фраза відновлення Flex у тій самій шухляді вже дозволяють зібрати два підписи. Натомість пристрій і його власна резервна копія відповідають одному ключу, хоча їх спільне зберігання створює ризик одночасної втрати обох.

Обирайте місця зберігання так, щоб мати доступ до двох ключів, навіть коли не можете дістатися третього сховища. Передаючи ключ довіреній людині, поясніть його роль у схемі та порядок дій у разі втрати пристрою.

Чим відрізняється мультисиг у Bitcoin та Ethereum

Electrum працює з Bitcoin. Для Ethereum використаємо Safe — смартконтрактний акаунт, до якого підключаються адреси власників. Обидва варіанти дозволяють встановити поріг «2 з 3», але зберігають це правило по-різному.

Bitcoin: ключі та конфігурація гаманця

У Bitcoin умови витрачання коштів задає скрипт. Щоб програма могла обчислити адреси нашого гаманця, їй потрібні розширені публічні ключі всіх трьох учасників, поріг підписів, тип скрипта й правила виведення дочірніх ключів. Electrum виконує роль координатора: збирає ці дані, створює транзакцію та передає її пристроям для підписання.

Розширений публічний ключ часто узагальнено називають xpub. Він дозволяє обчислювати похідні адреси, але не підписувати перекази. В Electrum для нашого типу мультисигу ключ матиме префікс Zpub; під час резервного копіювання зберігайте його повністю, саме в тому вигляді, у якому він показаний.

Для адрес P2WSH у блокчейн спочатку потрапляє хеш скрипта, а сам скрипт розкривається, коли витрачаються отримані на цю адресу BTC. Це не замінює резервну копію конфігурації з усіма розширеними ключами. Якщо один ключ втрачено разом із його xpub і немає іншого способу їх відновити, двох інших ключів недостатньо для відтворення адрес гаманця.

Ethereum: власники й поріг у контракті Safe

Звичайна Ethereum-адреса не має налаштування «два підписи з трьох». Для цього створюють смартконтрактний акаунт, зокрема Safe, у якому зберігаються адреси власників і поріг підписів. Кожен апаратний гаманець керує окремою адресою власника, а кошти надходять на адресу самого Safe.

Склад власників Safe можна змінити, зібравши необхідні підписи, без переказу всіх активів на інший акаунт. Водночас створення контракту та виконання операцій потребують мережевої комісії, а до ризиків пристроїв додаються ризики контракту, підключених модулів та інтерфейсу. У цьому гайді використовуємо звичайну схему з трьома власниками, без додаткових модулів і дозволів на витрачання.

Що підготувати до налаштування

• Ledger Nano X і Ledger Flex з різними фразами відновлення. Оновіть прошивки та встановіть на кожен застосунки Bitcoin і Ethereum через Ledger Wallet. Початкове налаштування описано в наших гайдах для Ledger Nano X та Ledger Flex.
• Trezor Safe 7 з власною резервною копією. Для обох частин гайда потрібна універсальна прошивка з підтримкою Ethereum. Під час налаштування Safe 7 за замовчуванням пропонує резервну копію з 20 слів у форматі SLIP39. Запишіть фактичний формат своєї копії, оскільки процедури відновлення BIP39 та SLIP39 відрізняються. Перші кроки та перевірку бекапу показано в нашому гайді з налаштування Trezor Safe 7.
• Комп’ютер і USB-кабелі з передаванням даних. У цьому гайді всі три пристрої підключаємо кабелем. Для Electrum 4.8.2 на сайті зазначені Windows 10 версії 1809 або новіша, macOS 11 або новіша та Linux із відповідними залежностями.
• Актуальний Electrum з офіційного сайту. На час підготовки тексту поточна версія — 4.8.2. Оберіть інсталятор для своєї системи та перевірте його підпис.
• Окреме місце для конфігурації. Потрібні захищений носій для копії файлу гаманця й можливість зберегти або роздрукувати повні публічні ключі без помилок.
• Тестові кошти. Підготуйте невелику суму BTC, якої вистачить на кілька переказів і комісії, та ETH для створення Safe й тестового переказу. Для оплати газу в кожній мережі потрібна її власна монета.

Якщо використовуєте passphrase — додатковий пароль, від якого залежать ключі гаманця, — визначте її до експорту xpub і вибору Ethereum-адрес. Надалі відкривайте гаманець із цією самою passphrase: будь-який інший пароль, включно з порожнім, дає інші ключі. Перший навчальний прохід можна виконати на окремих тестових гаманцях без passphrase.

Частина 1. Налаштовуємо Bitcoin-мультисиг в Electrum

Налаштуємо нативний SegWit-мультисиг P2WSH із порогом «2 з 3». Гайд Saleem Rashid 2018 року пояснює той самий принцип, проте його екрани та обмеження старих прошивок застаріли. У сучасній інтеграції Ledger під час підписання реєструється політика гаманця, яка задає поріг і склад ключів.

В Electrum 4.8.2 плагін Ledger не показує мультисиг-адреси на екрані пристрою, хоча самі Nano X і Flex мають таку можливість через іншу сумісну програму. У цьому гайді адресу отримання показуємо на Safe 7, окремо перевіряючи всі ключі в конфігурації.

Крок 1. Завантажуємо Electrum і перевіряємо підпис

1. Відкрийте electrum.org та завантажте інсталятор для своєї ОС. Поруч із ним натисніть Signatures і збережіть файл підпису в ту саму папку.
2. Завантажте публічний ключ підписанта за посиланням на сайті Electrum, імпортуйте його в GPG та перевірте повний відбиток ключа за незалежним джерелом. Для ключа ThomasV команда імпорту має вигляд gpg --import ThomasV.asc. Процедуру й джерела для звіряння наведено в розділі завантаження Electrum та офіційній інструкції з перевірки підпису.
3. У терміналі з установленим GPG відкрийте папку завантаження та виконайте перевірку. Для Windows Installer версії 4.8.2 команда має вигляд gpg --verify electrum-4.8.2-setup.exe.asc electrum-4.8.2-setup.exe. Для іншого пакета підставте його точні назви.
4. Переконайтеся, що підпис коректний і належить перевіреному ключу, після чого встановіть Electrum. Повідомлення GPG про невстановлену довіру до ключа й повідомлення про некоректний підпис означають різні речі; у разі помилки підпису файл не запускайте.

Контрольна сума допомагає виявити пошкоджений файл, але її збіг із хешем на тому самому сайті не підтверджує походження програми, якщо сайт підмінили. На Linux також можуть знадобитися udev-правила Ledger і Trezor, щоб застосунок отримав доступ до USB-пристроїв.

Крок 2. Запускаємо Electrum і налаштовуємо підключення

Під час першого запуску Electrum налаштовує з’єднання з Bitcoin-мережею ще до створення гаманця. Вибирати сервер вручну необов’язково: для початкового налаштування можна залишити автоматичне підключення. Якщо програма вже налаштована, ці початкові вікна можуть не з’явитися.

1. Запустіть установлений Electrum. Якщо з’явиться вікно Electrum Terms of Use, прочитайте умови використання й натисніть I Accept, щоб продовжити.
2. На екрані Network Configuration є два необов’язкові параметри: Use Proxy для підключення через проксі та Select Electrum Server для ручного вибору сервера. У цьому гайді використовуємо звичайне автоматичне підключення, тому залиште обидва прапорці порожніми й натисніть Next. Electrum сам вибере сервер; вводити адресу чи порт не потрібно.
3. Якщо хочете вказати сервер самостійно, на попередньому екрані позначте Select Electrum Server і натисніть Next. У вікні Server оберіть Connection mode → Manual server selection. У полі Server введіть домен або IP-адресу та порт за параметрами обраного сервера. Для SSL/TLS повний запис має вигляд домен:порт:s; часто використовують порт 50002, проте його потрібно звірити з налаштуваннями сервера. Сервер із запропонованого списку можна вибрати через праву кнопку миші → Use as server. Перевірте введені дані й натисніть Next.
4. Після мережевих налаштувань відкриється майстер створення або відкриття файлу гаманця. Перейдіть до підготовки пристроїв у наступному кроці, а потім створіть мультисиг. Дочекайтеся синхронізації перед перевіркою балансу й тестовим переказом.

Параметр Use Proxy залишайте вимкненим, якщо не маєте вже налаштованого проксі. Режим Connect only to a single server призначений для власного сервера, якому Ви повністю довіряєте: у ньому Electrum не звірятиме заголовки блоків з іншими серверами. Для звичайного публічного сервера використовуйте Auto-connect або Manual server selection.

Після створення гаманця ці параметри можна переглянути через Tools → Network → Server або значок мережі в нижньому правому куті. Якщо з’єднання не встановлюється, перевірте доступ до інтернету й налаштування проксі; для автоматичного режиму поверніть Connection mode → Auto-connect. Дочекайтеся завершення першої синхронізації, оскільки без неї баланс та історія можуть бути неповними. Зв’язок між гаманцем, Electrum-сервером і повною нодою пояснюємо в гайді про Bitcoin-ноду на Start9.

Крок 3. Готуємо пристрої до підключення

1. Закрийте Ledger Wallet, Trezor Suite та інші програми, які можуть використовувати USB-з’єднання з пристроями.
2. Підключіть лише Ledger Nano X, розблокуйте його PIN-кодом і відкрийте застосунок Bitcoin. Під час додавання ключів підключайте пристрої по одному, щоб не переплутати два Ledger.
3. Тримайте поруч записи назв пристроїв. У наступних кроках до кожної назви додамо публічний ключ та його ідентифікатор.

Крок 4. Створюємо гаманець «2 з 3»

1. У майстрі створення гаманця задайте назву файлу, наприклад multisig-ledger-trezor, і натисніть Next. Якщо Electrum вже відкрив наявний гаманець, спочатку оберіть File → New/Restore, щоб створити окремий файл.
2. Оберіть Multi-signature wallet. У параметрах схеми встановіть трьох учасників і два необхідні підписи.
3. Переконайтеся, що встановлено саме «2 з 3», і перейдіть до першого ключа. У майстрі Electrum учасник з окремим ключем називається cosigner; у цьому гайді називатимемо його підписантом.

За однакових ключів, шляхів і типу скрипта порядок додавання підписантів не змінює адрес: Electrum сортує публічні ключі під час побудови мультисиг-скрипта. Проте назви пристроїв усе одно варто записати, щоб знати, який ключ належить кожному з них.

Крок 5. Додаємо ключ Ledger Nano X

1. Для першого ключа оберіть Use a hardware device. Після сканування виберіть підключений Nano X.
2. Оберіть native segwit multisig (p2wsh). У мережі Bitcoin адреси такого гаманця починатимуться з bc1q.
3. Залиште шлях деривації m/48h/0h/0h/2h — правило, за яким із початкового ключа отримують ключі потрібного акаунта. Позначення h та апостроф у цьому записі рівнозначні: m/48'/0'/0'/2'. Наведений шлях відповідає стандарту BIP48 для першого акаунта нативного SegWit-мультисигу в основній мережі Bitcoin.
4. Якщо Ledger запитає дозвіл на експорт публічного ключа, перевірте запит на пристрої та підтвердьте його. Коли Electrum отримає ключ, майстер перейде до наступного підписанта.

Варіанти p2wsh-p2sh та p2sh створюють інші адреси. Для нового гаманця в цьому гайді використовуємо P2WSH; під час відновлення вже наявного гаманця потрібно відтворювати його початковий тип скрипта та шлях, навіть якщо вони відрізняються від наведених тут.

Крок 6. Додаємо ключ Trezor Safe 7

1. Від’єднайте Nano X, підключіть Safe 7 кабелем і розблокуйте пристрій. Для другого підписанта оберіть Cosign with hardware device, а в списку знайдених пристроїв — Trezor Safe 7.
2. Якщо потрібно встановити захищене підключення THP, підтвердьте його на Trezor. Коли Electrum покаже Enter 6-digit pairing code, введіть шестизначний код з екрана пристрою. Це одноразовий код підключення, який не є PIN-кодом чи фразою відновлення.
3. Якщо налаштовано passphrase, відкрийте потрібний гаманець, обравши введення пароля на самому Trezor. Для стандартного гаманця використовується порожня passphrase.
4. Перевірте той самий шлях m/48h/0h/0h/2h і тип P2WSH. Підтвердьте потрібні запити на пристрої та дочекайтеся переходу до третього підписанта.

Крок 7. Додаємо ключ Ledger Flex

1. Від’єднайте Trezor, підключіть Flex, розблокуйте його та відкрийте Bitcoin.
2. Додайте третій ключ через Cosign with hardware device, обравши Flex. Перевірте шлях m/48h/0h/0h/2h і підтвердьте експорт публічних даних, якщо пристрій його запитає.
3. Якщо Electrum повідомляє про повторний ключ, зупиніться й перевірте, чи не відновлені Nano X і Flex з однієї фрази та тієї самої passphrase. У схемі мають бути три незалежні ключі.

Коли підписант перебуває в іншому місці, його можна додати за розширеним публічним ключем, отриманим для заздалегідь обраного шляху. У такому разі звірте ключ із власником через незалежний канал: xpub від невідомого відправника може додати до схеми чужого підписанта.

Крок 8. Захищаємо файл гаманця паролем

1. На завершальному екрані Wallet Password введіть пароль у поля Password і Confirm Password, після чого натисніть Finish. Electrum зашифрує файл цим паролем. Він захищає локальну копію гаманця й не замінює PIN-коди пристроїв чи фрази відновлення.
2. Після відкриття гаманця перейдіть у Wallet → Information. Перевірте Wallet type: 2of3 і Script type: p2wsh.

У файлі, створеному лише з апаратними підписантами, немає їхніх приватних ключів. Він містить публічні ключі й параметри гаманця, за якими можна відстежувати адреси та історію, тому його також потрібно захищати від сторонніх.

Крок 9. Зберігаємо конфігурацію та резервну копію

1. У Wallet → Information відкрийте вкладку кожного підписанта та скопіюйте повний Master Public Key, Derivation path і BIP32 root fingerprint. Відбиток має вісім шістнадцяткових символів; він допомагає розрізняти ключі, але не замінює повного xpub.
2. Біля даних кожного ключа вкажіть назву пристрою: Nano X, Safe 7 або Flex. Порядок вкладок у вікні може відрізнятися від порядку додавання, тому визначайте пристрій за його даними, а не номером вкладки.
3. Поруч запишіть мережу Bitcoin mainnet, схему «2 з 3», тип P2WSH і правило сортування ключів sortedmulti. Після перевірки адреси в наступному кроці додайте першу адресу отримання як контрольну.
4. Оберіть File → Save backup, задайте папку резервного копіювання та збережіть копію файлу на окремому носії. Перевірте, що копію можна відкрити й що Ви маєте пароль до неї.
5. Збережіть кілька копій конфігурації окремо від робочого комп’ютера. Її можна покласти біля резервної копії кожного ключа, захистивши дані від стороннього перегляду. Довгі xpub краще копіювати або друкувати, ніж переписувати вручну.

Конфігурація без приватних ключів не дозволяє переказати кошти, однак розкриває адреси та фінансову історію. Не надсилайте її у відкриті чати й не завантажуйте на сторонній сайт для «перевірки гаманця». Дескриптор, тобто текстовий опис правила побудови адрес, можна зберегти додатково, але для базового відновлення достатньо вже записаних параметрів і повних публічних ключів.

Як зіставити Zpub з xpub у політиці Ledger

Electrum і Ledger можуть показувати той самий розширений публічний ключ із різними префіксами. Щоб звірити його повністю, заздалегідь збережіть також відповідне кодування xpub, не змінюючи оригінальний Zpub у резервній копії.

1. В Electrum відкрийте View → Show Console та перейдіть на вкладку Console.
2. Для кожного з трьох публічних ключів виконайте convert_xkey("ваш повний Zpub", "standard"), замінивши текст у перших лапках повним Zpub із конфігурації. Команда змінює кодування, залишаючи публічні дані ключа тими самими; приватні ключі або фрази відновлення тут не потрібні.
3. Збережіть отриманий повний xpub поруч із початковим Zpub та відповідними fingerprint і шляхом. Під час реєстрації політики на Ledger порівнюйте ключі в однаковому кодуванні, а також перевіряйте шлях і fingerprint кожного підписанта.

Не замінюйте Zpub на xpub у майстрі відновлення Electrum лише заради іншого префікса: тип кодування може впливати на те, який скрипт програма обере. Для відтворення за кроком 12 використовуйте збережені оригінальні Zpub.

Крок 10. Перевіряємо адресу й отримуємо тестові BTC

1. Підключіть Safe 7 та відкрийте потрібний гаманець. На вкладці Receive введіть опис у полі Description, наприклад Перевірка мультисигу, і натисніть Request. Поле Requested amount можна залишити порожнім. Electrum покаже адресу отримання; якщо вкладка Addresses прихована, увімкніть її через View → Show Addresses.
2. На вкладці Addresses знайдіть адресу з Receive, натисніть її правою кнопкою миші та оберіть показ на Trezor. Перегляньте всю адресу на Safe 7 і звірте кожен символ з Electrum.
3. Зіставте всі три розширені ключі та шляхи з даними, які Ви отримали від відповідних пристроїв. На іншому довіреному комп’ютері відтворіть гаманець із цих перевірених даних за процедурою кроку 12 та порівняйте ту саму адресу. Якщо просто скопіювати всі дані з комп’ютера, який міг бути заражений, така перевірка повторить можливу підміну.
4. Запишіть перевірену першу адресу в конфігурацію, надішліть невелику суму BTC й дочекайтеся її підтвердження в мережі. До основного поповнення перевірте зворотний переказ.

Під час спроби показати цю адресу на Nano X або Flex Electrum повідомить, що для Ledger функція доступна лише у стандартних гаманцях. Перевірте адресу на Safe 7 за описаною вище процедурою. Для показу її також на Ledger можна використати Sparrow, про який ідеться нижче.

Крок 11. Підписуємо переказ двома пристроями

1. На вкладці Send вставте адресу отримувача, задайте тестову суму та натисніть Pay…. У вікні комісії перегляньте параметри й натисніть Preview, щоб відкрити транзакцію до підписання. Для тесту використайте власну перевірену адресу отримання BTC.
2. Підключіть Safe 7 і один Ledger або підключайте їх під час відповідних запитів. На Ledger має бути відкритий Bitcoin. У вікні транзакції натисніть Sign; якщо Electrum просить недоступний третій пристрій, скасуйте саме цей запит, щоб продовжити з доступними ключами.
3. Під час першого звернення до цієї мультисиг-політики Ledger запропонує її зареєструвати. Політика описує поріг, тип гаманця та ключі підписантів. Перевірте «2 з 3» і дані всіх трьох ключів за збереженою конфігурацією, використовуючи підготовлені вище відповідники xpub для ключів Electrum Zpub.
4. Після перевірки політики перегляньте на Ledger адресу отримувача, суму й комісію та підтвердьте підпис. Коли Electrum звернеться до Safe 7, підключіть або розблокуйте його, звірте ті самі параметри й додайте другий підпис. Порядок звернення до пристроїв може відрізнятися.
5. Якщо після першого пристрою транзакція залишається частково підписаною, підключіть другий і натисніть Sign ще раз. Переконайтеся, що зібрано достатньо підписів і доступна кнопка Broadcast, після чого надішліть транзакцію в мережу.
6. Перевірте її появу у вкладці History та дочекайтеся підтвердження. Так Ви перевірите повний цикл: отримання BTC, два підписи й витрачання коштів.

Зареєстрована політика дозволяє Ledger перевіряти, чи належить решта цьому самому мультисиг-гаманцю. Решта — залишок від суми BTC, яку гаманець використав для переказу: після виплати отримувачу та сплати комісії він повертається на Вашу адресу. Якщо під час реєстрації Ви підтвердите політику з чужими ключами, пристрій перевірятиме решту за нею, тому склад підписантів потрібно звірити заздалегідь.

Electrum зберігає підтвердження реєстрації політики Ledger у пам’яті програми. Після перезапуску або нового з’єднання запит може повторитися, тому щоразу звіряйте поріг і ключі за своєю конфігурацією.

Як передати частково підписану транзакцію

Якщо пристрої зберігаються в різних місцях, підписи можна зібрати на різних комп’ютерах із тією самою конфігурацією гаманця. Для цього використовують PSBT — файл транзакції, який зберігає дані для підписання та вже додані підписи.

1. Після першого підпису у вікні транзакції оберіть Share → Save to file та збережіть частково підписану транзакцію.
2. На другому комп’ютері відкрийте той самий мультисиг-гаманець. Через Tools → Load transaction → From file завантажте файл, підключіть другий пристрій і додайте підпис.
3. Повторно перевірте адресу, суму та комісію на другому пристрої. Коли підписів достатньо, натисніть Broadcast або передайте завершену транзакцію на комп’ютер, з якого її буде надіслано.

PSBT не містить фраз відновлення, проте може розкривати адреси, суми й інші дані гаманця. Передавайте його захищеним каналом і підписуйте ту саму транзакцію без зміни отримувача чи суми. Плагін Nostr Cosigner також дозволяє обмінюватися транзакціями між підписантами; під час першого налаштування достатньо передачі файлу.

Крок 12. Перевіряємо конфігурацію, резервні копії та всі пари

Відтворення конфігурації перевіряє, чи правильно збережені публічні ключі та параметри, перевірка фрази — чи точно записані слова, а тестові перекази — чи працює кожен підписант. Проведіть усі три перевірки до основного поповнення.

1. Відтворіть конфігурацію. Не видаляючи робочий файл, через File → New/Restore створіть гаманець під іншою назвою та оберіть «2 з 3». Для першого підписанта використайте Use a master key, для наступних — Enter cosigner key, вставивши всі три збережені публічні ключі у форматі Zpub. Отримаєте гаманець лише для перегляду. Звірте першу адресу, кілька наступних адрес і історію після синхронізації.
2. Перевірте копію Safe 7. На розблокованому пристрої відкрийте Settings → Security → Check backup, натисніть Continue, повторно введіть PIN і виберіть кількість слів. Уведіть слова на самому Trezor та дочекайтеся результату. Для Single-share Backup потрібна одна фраза; для Multi-share Backup — необхідна кількість часток.
3. Перевірте копію кожного Ledger. У Ledger Wallet відкрийте My Ledger для відповідного пристрою та встановіть офіційний застосунок Recovery Check. Для перевірки базової фрази розблокуйте Ledger основним PIN-кодом, без активної passphrase; якщо перед цим відкривали гаманець із тимчасовою passphrase, перезапустіть пристрій. Запустіть Recovery Check, оберіть довжину фрази та введіть слова на самому Ledger. Переконайтеся, що Recovery Check підтвердив правильність фрази, і повторіть перевірку на другому пристрої.
4. Перевірте passphrase окремо. Перевірка базової фрази не підтверджує, що Ви правильно зберегли додатковий пароль. Повторно відкрийте потрібний гаманець із passphrase та звірте його публічні дані з конфігурацією.
5. Зробіть перекази трьома парами. Перевірте Nano X + Safe 7, Flex + Safe 7 та Nano X + Flex на невеликих сумах, врахувавши комісії. Після успішних тестів рознесіть пристрої й резервні копії за обраними місцями зберігання.

Опис перевірок є в інструкції Trezor Safe 7 та інструкції Ledger Recovery Check. Для цих перевірок фрази вводять лише на пристроях.

Як діяти в разі поломки, втрати або витоку ключа

Якщо пристрій зламався, а резервна копія залишилася захищеною, відновіть той самий ключ на сумісному апаратному гаманці. Якщо використовуєте passphrase, відкрийте гаманець із нею, а потім експортуйте розширений публічний ключ для записаного шляху й звірте його з конфігурацією. Поломка сама по собі не означає витоку ключа.

Коли пристрій загублено, викрадено або фраза відновлення могла потрапити до сторонніх, створіть новий мультисиг із новим незалежним ключем замість втраченого. Перевіривши нову конфігурацію й адресу, двома доступними старими ключами переведіть туди кошти. Відновлення скомпрометованої фрази на новому пристрої не скасовує доступу того, хто вже її отримав.

Якщо недоступні два пристрої, відновіть хоча б один із цих ключів, щоб разом із доступним ключем знову мати два підписи. Новий пристрій має підтримувати формат резервної копії: BIP39 та SLIP39 не взаємозамінні. Для відтворення адрес також потрібні збережені публічні дані всіх підписантів.

Electrum підтримує програмне відновлення через I already have a seed → Options, де можна вибрати BIP39 seed або SLIP39 seed. У такому аварійному сценарії потрібно відтворити початкову passphrase, тип P2WSH і шлях кожного ключа; для Multi-share Backup SLIP39 знадобиться достатня кількість часток. Введення фрази в комп’ютер виводить відповідний ключ за межі апаратного захисту, тому після порятунку коштів його слід замінити. Для звичайної перевірки резервних копій використовуйте пристрої. Сумісність резервних копій і сторонніх програм розбираємо в статті про закриття виробника гаманця.

Electrum чи Sparrow для цього гаманця

Electrum залишаємо основною програмою цього гайда. Sparrow можна використати як інший координатор тієї самої стандартної конфігурації. Зокрема, він підтримує роботу з політиками Ledger та показ мультисиг-адрес на пристрої, що корисно для перевірки адрес на Nano X і Flex.

Можна імпортувати копію файлу Electrum або відтворити гаманець за повними розширеними ключами, шляхами, порогом і типом скрипта. Перед роботою з коштами зіставте кілька адрес із Electrum, щоб перевірити правильність конфігурації. Після цього за потреби збережіть також дескриптор.

Частина 2. Налаштовуємо Ethereum-мультисиг через Safe{Wallet}

Safe{Wallet} — інтерфейс для роботи зі смартконтрактним акаунтом Safe. В Ethereum такий акаунт може зберігати ETH, ERC-20 токени, зокрема USDT і USDC, та NFT. Описаний тут спосіб не підходить для BTC чи USDT у мережі Tron; у кожній підтримуваній EVM-мережі окремо перевіряють, чи розгорнуто контракт Safe і які в нього налаштування.

У звичайному процесі підтвердження власники підписують пропозицію поза блокчейном, тому ці підписи не потребують газу. Мережева комісія сплачується під час створення Safe та виконання операції. У нашому прикладі її оплачуватиме один із власників, якому для цього потрібен ETH на особистій адресі в тій самій мережі.

Першу перевірку проведемо звичайним переказом невеликої суми ETH без пакетних викликів та взаємодії з dApp. Після нього окремо розглянемо, що змінюється для токенів. Якщо вирішите тестувати в мережі другого рівня, послідовно обирайте саме її під час створення, поповнення, звіряння хешів і виконання.

Крок 1. Записуємо три Ethereum-адреси власників

1. На Nano X і Flex відкрийте або додайте Ethereum-акаунти в Ledger Wallet. Для кожного оберіть отримання ETH, відкрийте Ethereum на відповідному пристрої та покажіть адресу на його екрані.
2. На Safe 7 з універсальною прошивкою відкрийте Ethereum-акаунт у Trezor Suite, оберіть отримання та покажіть повну адресу на пристрої.
3. Скопіюйте й підпишіть усі три адреси: Nano X, Flex, Safe 7. Запишіть використаний акаунт і шлях деривації, якщо він доступний в інформації про акаунт; одна фраза може давати багато Ethereum-адрес.
4. Переконайтеся, що адреси різні та кожна відтворюється на своєму пристрої. На адресу Ledger, яким створюватимете Safe, надішліть трохи ETH у вибраній мережі для оплати розгортання.

Адреси власників керують Safe, але кошти зберігаються на адресі самого Safe. Якщо поповнити особисту адресу одного з власників, витрачання цих коштів залежатиме лише від його ключа.

Крок 2. Підключаємо Ledger до Safe{Wallet}

1. Закрийте Ledger Wallet і Trezor Suite, щоб звільнити з’єднання з пристроями. Відкрийте app.safe.global, перевірте домен і збережіть сторінку в закладках.
2. Натисніть підключення гаманця та оберіть вбудоване підключення Ledger. Під’єднайте Nano X або Flex кабелем, розблокуйте його та відкрийте Ethereum. У браузері надайте сайту доступ саме до цього USB-пристрою.
3. У списку акаунтів оберіть адресу, яку записали для цього Ledger. Якщо потрібної адреси немає, перевірте режим деривації Ledger Live/Ledger Wallet та переконайтеся, що відкрито гаманець із потрібною passphrase. Не підмінюйте перевірену адресу іншою зі списку.
4. Після підключення звірте адресу вибраного власника в Safe{Wallet} зі своїм записом. Для підключення використовуйте апаратний гаманець: вводити фразу відновлення на сайті не потрібно.

Для підписів поза блокчейном Safe рекомендує пряме підключення Ledger і Trezor. Його й використовуємо в цьому гайді, оскільки підключення через MetaMask може змінити спосіб підписання та відображення даних. Якщо браузер не бачить пристрій, перевірте кабель, дозволи USB та закрийте інші програми, які використовують з’єднання.

Крок 3. Створюємо Safe з порогом «2 з 3»

1. Оберіть Create new account, задайте назву Safe та мережу Ethereum. Назва допомагає розрізняти акаунти, а ідентифікують Safe його адреса та мережа.
2. На етапі вибору підписантів перевірте запропоновану адресу підключеного Ledger. Додайте адреси двох інших пристроїв із перевіреного списку. Якщо підключили Nano X, іншими власниками будуть Flex і Safe 7; якщо Flex — Nano X і Safe 7.
3. Задайте зрозумілі назви підписантів і встановіть Threshold: 2 out of 3. Перевірте всі три повні адреси та відсутність повторів.
4. На підсумковому екрані перевірте мережу, власників, поріг і оцінку комісії. Для цього гайда оберіть розгортання зараз — Pay now, щоб перед поповненням контракт вже існував у мережі.
5. Перегляньте запит на Ledger і підтвердьте транзакцію створення. Дочекайтеся підтвердженого розгортання контракту в мережі, після якого Safe{Wallet} покаже адресу акаунта. До цього моменту не переходьте до поповнення.

Крок 4. Перевіряємо контракт і поповнюємо Safe

1. Відкрийте налаштування Safe та розділ власників і порогу. Переконайтеся, що перелічені три записані адреси й для виконання потрібні два підписи.
2. Перевірте підтверджену транзакцію створення та адресу контракту в оглядачі вибраної мережі. У розділі перегляду даних проксі-контракту Safe знайдіть функції getOwners() і getThreshold() та виконайте ці запити. У відповідь Ви маєте отримати три записані адреси та число 2; зіставте їх із налаштуваннями в Safe{Wallet}.
3. Запишіть адресу Safe, мережу, версію контракту й адреси власників. Після перевірки надішліть на Safe невелику суму ETH і дочекайтеся її появи на балансі.
4. Перевірте, чи є ETH на особистій адресі власника, який виконуватиме тестовий переказ. У наступному кроці саме з цієї адреси буде сплачено комісію за зовнішню транзакцію.

Якщо надіслати кошти в мережу, де Safe ще не розгорнуто, для відновлення доступу може знадобитися окреме розгортання контракту, яке не завжди можливе. Під час першого налаштування використовуйте тільки перевірену мережу та вже розгорнутий акаунт.

Крок 5. Створюємо й перевіряємо переказ ETH

1. У Safe оберіть New transaction → Send funds, задайте перевірену адресу отримувача, актив ETH і невелику суму. Для навчального переказу використайте свою адресу, доступ до якої вже перевірено.
2. На екрані перегляду відкрийте деталі операції та її необроблені дані (Raw data). Для звичайного одиночного переказу ETH поле to має містити отримувача, value — суму в wei, data — порожнє значення 0x, а operation — 0, тобто звичайний виклик CALL. Один ETH дорівнює 10^18 wei.
3. Перевірте адресу Safe, мережу та nonce — порядковий номер операції цього Safe. Якщо інтерфейс пропонує пакетний виклик або DELEGATECALL замість очікуваного простого переказу, поверніться й з’ясуйте, чому змінилася структура операції.
4. Перегляньте результат симуляції, якщо вона доступна: які активи та кому буде переказано, чи змінюються дозволи або налаштування акаунта. Параметри потрібно звірити до підтвердження на пристрої.

Підтверджуючи пропозицію Safe, власник зазвичай підписує структуроване повідомлення EIP-712 з умовами майбутньої операції. На екрані пристрою можуть відображатися його поля, хеші або обидва варіанти. Переглядайте всі доступні дані, а якщо повного розшифрованого опису немає, звіряйте хеші за процедурою нижче.

Хеш обчислюють із даних операції, тому правильне значення може відповідати й шкідливому виклику. Спочатку перевірте, що саме зробить операція, а потім звірте її хеші.

Як звірити хеші через Safe Utils

1. На іншому довіреному пристрої відкрийте Safe Utils від OpenZeppelin. Виберіть ту саму мережу та введіть адресу свого Safe.
2. Для першого підпису використайте Manual Input, якщо пропозиція ще не доступна через Safe Transaction Service. Перенесіть усі поля з деталей операції: to, value, data, operation, nonce, safeTxGas, baseGas, gasPrice, gasToken і refundReceiver. Звірте їх зі своїм наміром; відсутні значення не вгадуйте.
3. Натисніть Calculate Hashes. Сервіс обчислить domain hash, message hash і Safe transaction hash. Режим отримання даних через API зручний для вже запропонованої операції, але її параметри також потрібно перевірити.
4. Коли почнеться підписання на Ledger або Trezor, зіставте саме ті значення, які показує пристрій. Domain hash порівнюють із domain hash, message hash — із message hash, а safeTxHash — із Safe transaction hash; ці три значення не мають бути однаковими між собою.
5. Звірте повні значення хешів. Якщо вони відрізняються або Ви не можете визначити, яке значення показує пристрій, відхиліть запит і з’ясуйте причину.

Проводьте незалежний розрахунок на іншому довіреному пристрої, перевіряючи також походження вхідних даних: два вікна на одному комп’ютері можуть бути підмінені тією самою шкідливою програмою. Докладніше процедуру описано в документації Safe Utils та інструкції Safe для апаратних гаманців. Для локального розрахунку можна використати safe-tx-hashes-util.

Крок 6. Збираємо два підписи й виконуємо операцію

1. Підключіть першого власника, відкрийте підготовлений переказ і запустіть підписання. На пристрої перевірте доступні поля та хеші за попереднім розділом, після чого підтвердьте. У черзі Transactions → Queue має з’явитися операція з першим підтвердженням.
2. Від’єднайте активний гаманець у Safe{Wallet} і підключіть другий пристрій, обравши Ledger або Trezor. Розблокуйте його, відкрийте потрібний гаманець із passphrase, якщо вона використовується, та виберіть записану адресу власника. На Ledger має бути відкритий застосунок Ethereum.
3. Відкрийте ту саму операцію з тим самим nonce та хешем у Queue. Не створюйте окремий новий переказ. Перевірте параметри й значення на другому пристрої та підтвердьте другий підпис.
4. Коли інтерфейс покаже два підтвердження, оберіть Execute. Якщо він пропонує Sign & Execute, останнє підтвердження поєднується з виконанням: перевірте внутрішню операцію Safe та зовнішню мережеву транзакцію, не очікуючи обов’язково двох окремих запитів підпису.
5. На пристрої виконавця перевірте фінальний виклик свого Safe та мережеву комісію. Це зовнішня Ethereum-транзакція, яка передає контракту підтверджену операцію й підписи. Її хеш відрізняється від хешу внутрішньої пропозиції Safe.
6. Після підтвердження в мережі перевірте статус операції, надходження ETH отримувачу та зміну балансу Safe. Два підтвердження в Queue ще не означають, що кошти переказано: для цього операція має бути виконана.

Що змінюється для USDT, USDC та інших токенів

Після успішного тесту ETH можна перевірити переказ ERC-20 токена: поповніть Safe в тій самій мережі та в Send funds оберіть потрібний актив. Створіть пропозицію, зберіть два підтвердження й виконайте операцію. Перед підписанням врахуйте відмінності переказу токенів, описані нижче.

Для звичайного переказу ERC-20 поле to містить адресу контракту токена, а отримувач і кількість токенів закодовані в data у виклику transfer. Поле value зазвичай дорівнює нулю, бо ETH у цьому виклику не передаються. Перевіряйте адресу контракту, отримувача й суму з урахуванням кількості десяткових знаків токена, після чого звіряйте хеші.

Якщо замість очікуваного transfer пропонується approve, Ви надаєте іншій адресі дозвіл на витрачання токенів. Взаємодію з dApp, пакетні операції та незнайомі контракти потрібно розбирати окремо; успішний тест ETH не підтверджує їх безпечності.

Чого навчає атака на Bybit

21 лютого 2025 року під час роботи Bybit із Safe{Wallet} було підписано підмінену операцію. За описом розслідування Sygnia, шкідливі зміни в ресурсах вебінтерфейсу дозволили підмінити вміст транзакції та отримати контроль над активами. Кілька апаратних підписів не зупинили операцію, зміст якої не відповідав тому, що очікували підписанти.

Перевіряючи виклик контракту, незалежно розраховуючи хеші та за можливості симулюючи результат, підписанти можуть виявити таку підміну до підтвердження. Кожну операцію потрібно перевіряти незалежно від кількості підписантів.

Як замінити власника або змінити поріг Safe

1. На новому пристрої створіть незалежний ключ, відкрийте його Ethereum-адресу та перевірте її на екрані. Запишіть адресу й резервну копію.
2. У налаштуваннях Safe відкрийте розділ підписантів і порогу. Оберіть адресу власника, ключ якого втрачено або скомпрометовано, натисніть дію заміни та вставте нову перевірену адресу.
3. Перегляньте склад власників після зміни й переконайтеся, що поріг залишається потрібним. Для нашої схеми після заміни мають бути три адреси та два необхідні підписи.
4. Перевірте параметри зміни налаштувань і хеш цієї операції, зберіть підтвердження двох власників, до ключів яких маєте доступ, та виконайте транзакцію.
5. Після підтвердження транзакції в мережі перевірте в оглядачі блокчейну, що до контракту вже записано нову адресу власника. Оновіть свій запис і зробіть тестовий переказ за участю нового ключа.

Для додавання власника чи зміни порогу потрібна чинна кількість підтверджень. Щоб перейти до «3 з 5», додайте й перевірте нових власників, а потім встановіть поріг у три підписи. Якщо доступних ключів вже менше за поточний поріг і іншого способу відновлення не було налаштовано заздалегідь, знизити поріг не вдасться.

Що зберегти для відновлення Safe

• Адресу Safe та точний список мереж, у яких контракт розгорнуто.
• Адреси всіх власників, потрібний поріг і версію контракту — для звіряння під час повторного підключення.
• Фрази відновлення, формати резервних копій і passphrase пристроїв; для відтворення конкретної Ethereum-адреси також запишіть акаунт та шлях деривації.
• Для незавершених пропозицій збережіть параметри й вже зібрані підписи або будьте готові підписати їх повторно. Черга сервісу Safe та виконані операції в блокчейні зберігаються окремо.

Відновіть доступ до ключів щонайменше двох власників і підключіть наявний Safe у правильній мережі. Створювати новий акаунт замість старого не потрібно: актуальний склад власників і поріг зберігаються в контракті, тому відтворювати їх із xpub, як у Bitcoin, не доведеться.

Якщо вебінтерфейс недоступний, контракт продовжує існувати. Працювати з ним можна через інший сумісний інтерфейс або Safe CLI. Це потребує окремого налаштування, під час якого також перевіряють мережу, адресу контракту, nonce й дані операції. Без записаних адрес та акаунтів відновити доступ буде складніше, навіть якщо фрази відновлення збережені.

Чи підійде Ledger Enterprise Multisig замість Safe{Wallet}

Ledger Enterprise Multisig також працює на протоколі Safe й пропонує Clear Signing — зрозуміле відображення підтримуваних операцій на екрані пристрою. Проте його вимоги до моделей відрізняються від звичайного підключення Ledger у Safe{Wallet}.

З пристроїв, використаних у цьому гайді, підписання в Ledger Enterprise Multisig підтримує Flex. Nano X дозволяє підключатися, переглядати баланс і запити, проте не підписувати операції в цьому сервісі. Тому через нього не вдасться зібрати два підписи нашими Ledger; для змішаного набору з Safe 7 використовуємо Safe{Wallet}.

Типові помилки під час налаштування мультисигу

• Спільна фраза відновлення для двох пристроїв. Витік цієї фрази може дати доступ одразу до двох підписантів, навіть якщо на них використовуються різні похідні адреси.
• У резервній копії Bitcoin-гаманця немає всіх публічних ключів. Збережіть конфігурацію, перевірте її відтворення й не покладайтеся лише на файл робочого комп’ютера.
• Два незалежні ключі в одному місці. Враховуйте розташування пристроїв, фраз відновлення й passphrase, щоб вміст одного сховища не дозволяв зібрати два підписи.
• Адреса звірена лише у програмі. Для отримання й надсилання використовуйте доступну перевірку на пристроях, а під час першого налаштування також перевірте склад мультисигу.
• Політика з невідомими ключами. Назва «2 of 3 Multisig» не засвідчує, що в ній саме Ваші три ключі, тому звірте їхні повні дані зі своєю конфігурацією.
• Кошти надіслані на особисту адресу власника замість Safe. Перед поповненням перевірте адресу контракту та мережу, де він розгорнутий.
• Хеш звірений без перевірки виклику. Спочатку з’ясуйте, кому й що передає операція та які дозволи змінює, а потім зіставте хеші.
• Підписи зібрані, але переказ не виконаний. Після збору підписів операцію потрібно виконати через Execute у Safe або надіслати через Broadcast в Electrum, а потім перевірити підтверджений результат у мережі.
• Резервним ключем жодного разу не підписували. Періодично перевіряйте його працездатність невеликим переказом і повторюйте тест після суттєвих змін прошивок чи програм.
• Інший гаманець із passphrase або інший акаунт. Порівняйте публічний ключ чи Ethereum-адресу зі збереженим записом, перш ніж змінювати налаштування або робити висновок про втрату коштів.

Коли можна переходити до основного поповнення

Після налаштування у Вас мають бути три незалежні ключі, перевірені резервні копії та зрозумілий спосіб відновити доступ. Для Bitcoin додатково потрібна повна конфігурація, з якої Ви вже відтворили ті самі адреси; для Safe — перевірені власники, поріг і адреса розгорнутого контракту в потрібній мережі.

Основне поповнення робіть після успішних тестових переказів, зокрема за участю резервного підписанта. Залиште коротку інструкцію з відновлення для себе або довіреної людини, щоб через кілька років не відтворювати порядок дій з пам’яті. Детальніше про резервні копії можна прочитати в наших матеріалах про фразу відновлення та способи її зберігання.